Хроніки електричного птаха

Блядь.
Йшов на роботу - якась машина проїхала на чумовій швидкості та мало не з ніг до голови обляпала мене брудною водою з калюжі.
Прийшов на роботу - немов ванну з одежою приймав.
Ненавиджу!

Ото мені цією ніччю наснилося, шо я придумав класний пост в ЖЖ, такий задоволений був. А вранці проснувся - забув. Абідна.
І як люди свої сни запам’ятовують (он Мєндєлєєв таку таблицю встиг "софтографувати"), я ще жодного разу вранці не міг пригадати, шо мені снилося...

Читаю ото зара Г. Л. Олді.
Читаю і радуюсь - яких все-таки талантів родить наша земля.
Нічого кращого в східноєвропейському фентезі (винесемо поза списком геній Сапковського) немає і не було:)

Вчора "Динамо" довело, що в ковзанки грає краще за "Шахтар".
А в футбол?)

Настрій шось такий хуйовий, такий хуйовий.
Зазвичай в такому настрої я дивлюсь максимально жорстокі фільми (якусь Техасську різанину бензопилою або Хостел), або врубаю на повну потужність колонок Nirvana (ідеальна група для поганого настрою).
Проте, я ж зара на роботі, тобто й те, й те відміняється. Полазити може по сайтах садо-мазо...

Сьогодні в Одесі дощ.
У мене на компі є спеціальна "Дощова папка". Там є пісня "Дощ" гурту ДДТ, Аліси, inging in the rain з однойменного мюзіклу, Грін Грей і таке інше. Я загружаю ці пісні в мп3-плеєр, одягаю капюшон і йду гуляти по місту, відчуваючи своє глибоке внутрішнє поєднання зі всім світом, з дощем, з пішоходами, з калюжами й машинами, що їдуть (пливуть?) через них.
Інколи заходжу під навіс, смалю цигарку та дивлюся.
Потім знову йду, краплі цівкають по окулярах і все вже ледве видно, все стає трохи хімерним.
Люблю таку погоду.

Чудову історію зара розповіла знайома.
Розмовля вона з сином, а той ій і каже (російською, отож, буду дотримуватись мови оригіналу):

-мама,я хочу сок облаков.
-что?
-сок облаков
-что?
-воды налей,пожалуйста.ничего ты, мама,в жизни не понимаешь....

Ото фантазія у дітей, не надивуюсь)

Подивився ото ужастік - нажахався так, шо мама рідна.
Все ж таки найбільш круті жахи - не з привидами, монстрами, зомбі та вампірами - а з маніаками. Одна людина з ножем крижанить кров сильніш, ніж який-небудь злобний іншопланетянин. Мабуть тому, що більш реалістичний, отож, глядачу легше ототожнити себе з жертвою...

Більш за все я хочу, аби ти прийшла та принесла з собою радість від підкидання ногами пожовтілого осіннього листя, світлу меланхолію осіннього дощу, натхнення листопадових ночей та тепло очей кольороу осіннього неба.
Бо зараз є осінь, є пожовтіле листя, є листопадові ночі і чиїсь-то очі, які не приносять ані радості, ані натхнення.
Осіннє...

Nov. 7th, 2007 03:29 pm Дяк armitura за лінк

Класний сайт про фантастичну літературу.
Мабуть, я там надовго залишуся:)



КЛАЦ по малюнку)

Два слова щодо вчорашньої гри "шахтарів".
Мабуть, італійці нас чомусь таки дуже не люблять. От ніколи на моїй пам’яти (крім дуелі Динамо-Рома кілька років тому) ми не грали вдало з представниками Серії А, або італійською збірною.
І вчора все йшло за знайомим сценарієм - "Шахтар" грав краще, "Мілан" спокійно тримав оборону (хоча кілька разів пробуксовав), а у другому таймі зробився якийсь омський "ГазМяс". Вийшов Піппо і міланці немов не тренуванні вкатили три банки П’ятову.
Що то сьодні "Динамо" покаже... Або доцільніше казати "Манчестер"?

До нас зара в офіс прийшов один німець - чувак з консультсва. Шо йому треба, точно не знаю, але зранку навели марафет в офісі, вимили кухолі, протерли монітори і побризкали в повітрі якимось парфумами.
Але коли німець прийшов, на біду заглянув давній знайомий редакції, дописувач, ветеран війни, який тих німців десятками вбивав...
Зара вони ведуть задушевну розмову - наш розповідає про жахи ВВВ, німець погоджується, але боязко так оглядається в пошуках чи то виходу, чи то підтримки... Цирк на дроті:)

Шось якось ніби похолодшало. Зранку глянув за вікно - сонечко, гарно, вітру не видко. Вдягнувс аби як - і по дорозі на роботу змерз, як цуцик. Навіть чай не допомагає.
Звідси мораль: завше треба дивитись на термометр, а вже потім йти одягатись:))

Як то казали в одному гарному фільмі: "кава і цигарки - то є сенс, брате... кава і цигарки".
Вирішив ото згадати відразу найулюбленіши дуети.
- кава і цигарки
- друзі і пиво (в Одесі навіть генделик є з такою назвою:))
- туалет і книги
- м’ясо і гірчиця
- гроші і... і все, що можна на них купити, так...:)))

Навіть не знаю, чи то піти сьодні на роботу, чи забити, врубати на дівіді екранізацію кінгівських "Томмінокерів", взяти пива та провести час в своє задоволення?:)

На столі біля клавіатури стоїть горнятко кави, годинник цокає над головою, тихенько мурликає Род Стюарт, а отже, час давати хід новому проекту мого життя - ЖЖ.
Сподіваюсь, не кину цю забавку вже через тиждень...
Привіт:)